Митрополит Митрофан: радість виникає від спілкування з Богом та чистоти серця

«Ми завжди думаємо, що радість – це коли людина задовольняє свої потреби, коли у неї все добре: вона матеріально благополучна, фізично здорова, їй не холодно, не жарко, нічого не болить, немає ніяких турбот. До цього люди найчастіше прагнуть, ставлять перед собою таку мету в житті», – розповів владика.

А от у преподобного Серафима Саровського, за словами архієрея, нічого цього не було: він не був багатою людиною, не жив у комфортабельному житлі, у нього не було гарячої води і пральної машини, він був людиною хворобливою, особливо після того, як його побили розбійники. Але при цьому він «мав радість у своєму серці увесь рік».

«І маленька людина, і доросла, і стара – всі хочуть радості в цьому житті. Виявляється, вона може з'явитися від спілкування з Богом, від чистоти нашого серця, від добрих справ, які ми можемо робити на славу Божу заради ближнього», – пояснює він.

Ірарх вважає, що, сумуючи, людина втрачає здатність спілкуватися з Богом, бути Йому вдячним, знаходити радість у тих речах, до яких вона вже звикла і які їй здаються повсякденними, перестає дякувати Богу.

За словами митрополита, зневіра, туга, смуток, відчуття непотрібності цього життя та самого себе у ньому – «все це прояв підступів бісівських, які бувають тоді, коли людина втрачає зв'язок з Богом, перестає бути йому вдячним, все життя замикає лише на турботі про себе саму».

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також